зоставатися

і рідше зістава́тися, -аю́ся, -ає́шся, недок., зоста́тися і рідше зіста́тися, -а́нуся, -а́нешся, док.

1) Продовжувати бути, залишатися де-небудь, не покидати якогось місця протягом певного часу. || також з інфін. Продовжувати перебувати, залишатися де-небудь з певною метою. || Продовжувати перебувати в якому-небудь положенні, знаходитися де-небудь, будучи поміщеним, залишеним там.

2) Продовжувати бути яким-, ким-, чим-небудь, залишатися в попередньому стані; не змінюватися. Зоставатися при своїй думці.

3) тільки 3 ос. Продовжувати існувати, зберігатися; не зникати. || Продовжувати жити, залишатися після смерті кого-небудь. || Бути в наявності (після використання, вжитку і т. ін. чого-небудь). || безос. || від кого – чого або по кому – чому. Зберігатися як слід, залишок чогось, що зникло, минуло, або після смерті кого-небудь.

4) Опинятися в якому-небудь стані, положенні, ставати ким-, чим-небудь або яким-небудь. || без кого – чого. Втрачати кого-, що-небудь, залишатися без когось, чогось. || у чому. Скинувши або втративши щось з одягу, виявлятися не повністю одягненим. || за ким, кому. Переходити в чиє-небудь користування, володіння; залишатись у спадщину. || на кого. Бути доглянутим ким-небудь.

5) Випадати комусь.

6) з інфін., безос. Бути на черзі для виконання, здійснення.

••

Нічо́го не зостає́ться, як ... — про становище, коли немає з чого вибирати, а можна діяти лише певним чином.

7) до чого, перев. безос. Бути в запасі, бути ще не використаним або не подоланим (про час, відстань і т. ін.).